Лікування періодонтиту

Назва цього захворювання сформувалась від похідного слова — періодонт.

Для кращого розуміння перебігу хвороби варто почати з пояснення значення цього терміну.

Періодонт — загальна назва, яка обʼєднує зуб і оточуючі його структури, а саме цемент кореня, колову звʼязку зуба і саму кісткову тканину (лунку) – в сукупності це періапікальні тканини.

Тепер трошки докладніше :

• цемент кореня — специфічна мінералізована тканина, яка вкриває корінь і шийку зуба на всю довжину.
• колова (періодонтальна) звʼязка — мʼяка, еластична сполучна тканина, яка повʼязує цемент кореня зуба з навколишньою кістковою тканиною за допомогою колагенових волокон. Має добре розвинену іннервацію і кровопостачання.
• навколишня кісткова тканина так само формує для зуба лунку, в якій він розташований і прикріплений звʼязкою.

Отже, періодонтит – це запальна реакція періапікальних тканин, яка розвивається внаслідок впливу бактеріальної інфекції і провокує їх патологічні зміни. Зазвичай є ускладненням інфекційного пульпіту.

Оскільки основний розвиток цього захворювання відбувається в кістковій тканині, яка оточує причинний зуб, то і основний патологічний вплив відбувається на кістку. Через вплив токсинів бактерій з кореневих каналів кістка розріджується і зменшується в обʼємі навколо зуба. Пацієнти часто не підозрюють, що якийсь із зубів під загрозою, оскільки періодонтит довгий час може ніяк не проявлятися.

На які типи клінічно розділяють періодонтит?

Зібравши анамнез пацієнта, провівши первинний огляд, застосувавши всі методи діагностики — лікар може поставити діагноз відносно періодонтиту, а саме симптоматичний або асимптотичний перебіг

• Симптоматичний періодонтит – характеризується гострою реакцією захисту імунітету і періодонту від інфекційних подразників. Запалений перідонт стає чутливим при спробі накусити на зуб або при постукуванні по ньому. Як правило, рентгенологічна картина показує тільки розширення періодонтальної зв’язки, без чіткої кісткової деструкції, тому що тривалість гострої відповіді організму не довгочасна.
• Асимптоматичний періодонтит – це наслідок симптоматичного періодонтиту інфекційного походження. Якщо патогенну мікрофлору за довгий час не було усунуто, то імунітет адаптується до мікроорганізмів і їх властивостей, починає «стримувати запалення» від гострих проявів. Як наслідок, на верхівках коренів, з яких інфекція потрапляє в кістку, формуються відокремлені вогнища хронічного запалення — гранульоми. Зі збільшенням колоній мікроорганізмів збільшуються і гранульома, заміщуючі кісткову тканину. Пацієнт не відчуває болю або навіть чутливості при накушуванні або постукуванні. Рентгенологічно можна побачити чітке вогнище запалення на верхівках коренів, округлої форми.

Лікування

В нашій клініці лікування періодонтиту здійснюється лікарем-ендодонтистом, який володіє професійними навичками роботи з дентальним мікроскопом, інтерпретацією  даних рентгенологічного дослідження, знаннями сучасних протоколів лікування. Незалежно від типу періодонтиту лікування проводиться однаково, єдиною відмінністю може стати те, що іноді зуб можна вилікувати за один візит, а іноді кількість візитів треба розділити.

Поговоримо трошки детальніше про це :

• Перш за все лікар завжди має знеболити відповідну ділянку щелепи та обовʼязково ізолювати зуб за допомогою кофердаму.
• Наступний крок створення доступу: за допомогою бора лікар забирає всі інфіковані тканини зуба, відкриває пульпову камеру і створює доступ до кореневих каналів.
• За допомогою ручних і машинних файлів різних розмірів, лікар проводить обробку кореневих каналів, надаючи їм форму і розширюючи їх.
• При користуванні інструментами лікар обов’язково постійно проводить промивання кореневих каналів за допомогою спеціальних агресивних дезінфекційних засобів, що знищують бактеріальну флору.
• Паралельно роботі лікаря допомагають такі прилади, як дентальний мікроскоп, апекс-локатор, візіограф – вони роблять можливим зібрати всі діагностичні деталі, виміряти робочу довжину, зібрати дані, які потрібні при подальшому пломбування каналів.
• Після використання останнього інструменту лікар висушує систему кореневих каналів. Якщо все повноцінно висушено і з верхівок не зʼявляється ексудат, то кореневі канали можна запломбувати постійними матеріалами. Якщо ж в канал підтікає рідина з періодонту через верхівку, його не вдається продезінфікувати і висушити, то етап пломбування переноситься на наступний візит, а в канал вносять тимчасовий лікувальний матеріал.
• Після висушування каналів проводиться постійне пломбування або обтурація, основним завданням якої є герметичне пакування кореневих каналів, щільно внесеною масою на всю довжину каналів без пустот і пор.
• Далі за протоколом зуб має бути ортопедично реставрованим.

Наслідок запущеного періодонтиту – периапікальний абсцес.

При цьому гостра реакція організму буде супроводжуватися утворенням гною в періапікальних тканинах, зуб стає болісним при доторкуванні, іноді неможливо навіть зімкнути зуби, не буде чутливим до температурних тестів, зʼявиться набрякання навколишніх тканин зуба, іноді зуб навіть може стати рухомим, погіршення загального самопочуття зі збільшенням лімфатичних вузлів.

Якщо ж і цей стан не пролікувати, то абсцес стане хронічним, тобто гній, який постійно буде утворюватись в периапікальних тканинах, періодично буде виходити в ротову порожнину через норицевий хід, зуб ніяк може не турбувати пацієнта, але кісткові структури навколо зуба поступово будуть розріджуватись, за рахунок бактеріальної флори, що неодмінно призведе до рухливості та в подальшому випадіння зуба.

Яка тактика реставрації зуба після ендодонтичного втручання?

Втрата життєздатності зуба і використання дезінфекційних розчинів змінюють властивості зуба. Тканини втрачають незначний відсоток вологості, через втрату живлення, а агресивні дезрозчини руйнують органічні складові дентину (колаген) і зменшують кількість мінералів. Ці фактори впливають на еластичність і витривалість зуба до жувального тиску. Надалі зуби, що втратили живлення рекомендовано реставрувати ортопедично, інакше є ризик розколу або тріщини зуба.